Малая Маріна Вікторівна

Посібник містить  поради і рекомендації, вправи та тренінги для педагогів, керівників гуртків щодо збереження та збагачення психологічного  ресурсу, а саме: професійного  здоров'я,  безпеки, ефективності роботи у позашкільному закладі.

 

Зміст

  1. Вступ………………………………………………………5
  2. Філософія моделі здоров’я……………………………...6
  3. Напружені ситуації педагогічної діяльності………….8
    1. Психолого-педагогічні ресурси сучасного

педагога………………………………………………..........18

3.2.  Тренінг «Для мене бути здоровим означає…»……...34

3.3 Треніг «Збереження психологічного

здоров'я педагога» ………………………………………....41

3.4.  Тренінг «Творчий керівник гуртка  – який

він? Я – творча особистість!»……………………………...53

 3.5. Тренінгове заняття для педагогів «Ефективне

спілкування»………………………………………………..55

3.6.  «Збереження психічного здоров’я педагога

керівника»………………………………………..................63

IV. ВИСНОВКИ…………………………………………...72

  1. Бібліографія …………………………………………...73
  2. Додатки…………………………………………………74
    1. Додаток А.  Практичні рекомендації педагогам……..75
    2. Додаток Б. Памятка «Як не допускати

негативних емоцій у своє життя»………………………….77

  1. Додаток В. Памятка «Як позбутися негативних

емоцій та почуттів»…………………………………………78

  1. Додаток Г. Діагностичний інструментарій:

Локалізаціястресу у педагогічних працівників

(В.А. Семиченко)…………………………………………...79

  1. Додаток Д. Діагностика рівня емоційного

Вигорання…………………………………………………...86

  1. Додаток Е. Методика «Визначення психічного

«вигорання» О.О. Рукавішнікова………………………...100

  1. Додаток Є. Експрес-діагностика рівня емоційного

вигорання………………………………………………….109

І. ВСТУП

Педагог, учитель, керівник гуртка – довірена особа суспільства, якій воно ввіряє найдорожче і найцінніше – дітей, свою надію, своє майбутнє. Сучасні умови розвитку педагогічної освіти вимагають від педагога все більш інтегрованих знань ефективної організації навчально-виховного процесу, треба бути не лише кваліфікованим фахівцем, а й, передусім, компетентним. Педагог повинен не лише володіти певними знаннями, уміннями та навичками, а й ефективно реалізовувати їх у своїй професійній діяльності, завжди розвиватися та вдосконалюватися.

Одним із найважливіших напрямів професійної діяльності вчителя є турбота про здоров’я тих, із ким він взаємодіє, проте слід не забувати і про власне здоров’я. На жаль, більшість людей цінність здоров’я тільки декларує. Зумовлено це, на нашу думку, перш за все, недостатньою компетентністю в питаннях збереження та зміцнення власного здоров’я, ефективності і безпеки.

Педагог, який розуміє цінність здоров’я, зможе забезпечити необхідний рівень організації навчального-виховного процесу, бути прикладом у питаннях здоров’язбереження. Не можна не погодитися с твердженням про те, що хворий учитель не може виховувати здорових учнів. 4545555555555555555555555555555555

ІІ.  ФІЛОСОФІЯ  МОДЕЛІ ЗДОРОВ'Я

Час висуває підвищені вимоги не тільки до  особистісних якостей педагогів, але і до рівня фізичного і психічного здоров'я, безпеки і ефективності роботи в позашкільному закладі.

Здорова і духовно розвинений педагог отримує задоволення від своєї роботи, володіє високим рівнем працездатності, активності, творчості, прагне до вдосконалення. Однак у деякої частини сучасних педагогів зазначається стан емоційної напруженості у професійній діяльності, яка проявляється у зниженні стійкості психічних функцій і зниження працездатності. Особливо великий вплив емоційної напруженості на діяльність молодих педагогів. Постійне дію напружених факторів професійної праці викликає у них погіршення результатів діяльності, зниження працездатності, поява нехарактерних помилок, зниження показників психічних процесів (пам'яті, мислення, уваги).

Після перебування в напружених педагогічних ситуаціях багато педагогів, керівників гуртків,відчувають розбитість, пригніченість, бажання лягти, заснути. В окремих випадках емоційна напруженість педагога досягає критичного моменту, результатом є втрата самовладання і самоконтролю. Емоційні вибухи не проходять безслідно для здоров'я, отруюючи організм стресовими токсинами. Професійний борг зобов'язує педагога приймати зважені рішення, долати спалаху гніву, дратівливості, відчаю. Проте зовнішнє стримування емоцій, коли всередині відбувається бурхливий емоційний процес, не призводить до засвоєння, а, навпаки, підвищує емоційну напругу і негативно позначається на здоров'ї, викликаючи різного роду психосоматичні захворювання. Крім того, часто підвищуються несприятливі емоційні стани призводять до закріплення негативних особистісних якостей педагога (дратівливості, тривожності, песимізму і т.д.), що негативно позначається на ефективності діяльності та взаємовідносини педагога з дітьми і колегами. У результаті у деякої частини молодих педагогів процес адаптації до роботи затягується і виливається в загальну незадоволеність своєю професією. Характерно, що багато хто з них не знають, як запобігти і зняти емоційну напруженість, і вказують на незадовільний стан.

Психологічна безпека керівника гуртка  є однією зі складових національної безпеки і включена в категорію соціальної безпеки. Психологічна безпека, як стан збереження психіки, передбачає підтримку певного балансу педагогів,керівників гуртків  між негативними впливами на людину навколишнього його середовища і його стійкістю, здатністю подолати такі впливи власними ресурсами або за допомогою захисних факторів середовища. Психологічна безпека особистості і середовища невіддільні одне від одного і являють собою модель сталого розвитку та нормального функціонування людини у взаємодії з середовищем.

ІІІ. НАПРУЖЕНІ СИТУАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ

Педагогічна діяльність насичена різного роду напруженими ситуаціями і різними факторами, пов'язаними з можливістю підвищеного емоційного реагування. За ступенем напруженості навантаження педагога  в середньому більше, ніж у менеджерів і банкірів, генеральних директорів і президентів асоціацій, тобто професіоналів, які безпосередньо працюють з людьми. Умови діяльності стають напруженою ситуацією тоді, коли вони сприймаються, розуміються, оцінюються людьми як важкі, складні, небезпечні.

Більшість дослідників сходяться на думці, що причини напруженості педагогічної діяльності зумовлені об'єктивними і суб'єктивними чинниками. Під об'єктивними факторами розуміють зовнішні умови ситуації, її складність, тобто складні, напружені умови діяльності (завантаженість робочого дня, зіткнення з новими, важкими ситуаціями, підвищені інтелектуальні навантаження і т.д.). Суб'єктивні чинники - особливості особистості, які провокують надмірну чутливість людини до певних професійним труднощів, тобто особистісні (мотиваційні, емоційні, соціальні та ін) характеристики.

При аналізі напруженості педагогічної діяльності необхідно пам'ятати про діалектику «зовнішніх» «внутрішніх» чинників, єдності об'єктивних і суб'єктивних причин. Вплив напруженої ситуації на діяльність людини залежить не тільки від характеру задачі, зовнішньої обстановки, але і від індивідуальних особливостей людини, мотив його поведінки, досвіду, знань, навичок, основних властивостей нервової системи.

До напруженим ситуацій педагогічної діяльності дослідники (А. К. Маркова, Л. М. Мітіна, М. М. Рибакова, І. І. Риданова та ін) відносять:

- Ситуації взаємодії керівника  з вихованцями  на занятті (порушення дисципліни та правил поведінки на уроці, непередбачені конфліктні ситуації, непослух, ігнорування вимог керівника, дурні питання і т.д.);

- Ситуації, що виникають у взаєминах з колегами та адміністрацією закладу (різкі розбіжності в думках, перевантаженість дорученнями, конфлікти при розподілі навантаження, надмірний контроль за навчально-виховною роботою, непродуманість нововведень у позашкільному закладі і т.д.);

- Ситуації взаємодії керівника гуртка з батьками учнів (розбіжності в оцінці вихованця керівником гуртка і батьками, неувага з боку батьків до виховання дітей і т.д.).
Несприятливі впливу напружених факторів викликають у педагога стрес подвійного роду: інформаційний стрес (пов'язаний з інформаційними перевантаженнями, необхідністю швидкого прийняття рішення при високому ступені відповідальності за наслідки) та емоційний стрес (характеризується виникненням емоційних зрушень, змінами в характері діяльності, порушеннями поведінки).

Поведінка сучасних керівників гуртків  характеризується підвищеною напруженістю, наслідком якої є: грубість, нестриманість, окрики, образи учнів і т.д. Агресивна реакція педагога суперечить педагогічної доцільності , впливу на учня і є причиною прогресуючої невротизації вихованців. Емоційні вибухи не проходять безслідно для здоров'я педагога, отруюючи його організм «стресовими токсинами». Професійний борг зобов'язує педагога приймати зважені рішення, долати спалаху гніву, стану дратівливості, тривожності, відчаю. Проте зовнішнє стримування емоцій, коли всередині відбувається бурхливий емоційний стрес, не призводить до заспокоєння, а, навпаки, підвищує емоційну напругу і негативно позначається на здоров'ї.
Формування готовності до ситуацій педагогічної діяльності може сприяти розвиток навичок аналізу та вирішення проблемних педагогічних завдань і ситуацій. Аналіз конфліктних педагогічних ситуацій підвищує інформованість студентів про можливі напружених ситуаціях майбутньої діяльності, сприяє моделювання відповідних форм поведінки.

Важливо навчити вихованців способами конструктивного вирішення конфліктів, які спрямовані на особистісний ріст дитини, орієнтовані на гуманістичну систему виховання, демократизацію взаємин з дітьми. Продуктивне розв'язання конфліктної ситуації передбачає сприйняття її як творчої задачі, переосмислення власної позиції і внутрішньої перебудови, гармонізацію спілкування на основі позиційного зближення сторін.

Деструктивні конфлікти характеризуються використанням механізмів психологічного захисту. При такому способі вирішення конфлікту всіх зусиль спрямовується не на усунення причин конфлікту, а на збереження цілісності свого «Я», витіснення неприємної інформації зі свідомості і т.д.). Деструктивні акції створюють лише ілюзію примирення і зводяться до зовнішнього дисциплінування учнів. Вони призводять до відчуження учнів, втрати особистого авторитету педагога.

 У педагогічній діяльності серед найбільш зустрічаються форм психологічного захисту застосовуються «регресивні заходи» по відношенню до учнів - зловживання двійками, запис у щоденник, нотації, накладення різних санкцій через батьків, адміністрацію.

Встановлено, що деструктивний конфлікт пов'язаний з такими особистісними особливостями педагогів, як низька емоційна стійкість, домінування езопової спрямованості, неузгодженість самооцінки, орієнтація на негативні сторони інших людей. Причиною багатьох конфліктів є зневажливе ставлення педагогів до своїх вихованців, небажання побачити в учня союзника по спільній діяльності, нездатність до равнопартнерскому діалогу з вихованцями.

Професійна ефективність  педагога є необхідною умовою його активної життєдіяльності, самореалізації, розвитку творчого потенціалу. Вона позначається на здоров’ї його вихованців і на результатах всієї навчально-виховної роботи. Стан професійної ефективності педагога  впливає на вихованців   на всіх рівнях: емоційно-психологічному, біоенергетичному, інформаційному, виховному Нездоровий керівник гуртка не може забезпечити вихованцю необхідний рівень уваги, індивідуальний підхід, ситуацію успіху. Він не зможе займатися і вихованням культури здоров’я дитини, оскільки у цій роботі необхідний особистий приклад. Неблагополуччя психологічного здоров’я, деформації особистості керівника гуртка, прояви синдрому згорання, педагогічних криз безпосередньо впливають на здоров’я вихованців. Тому проблема збереження і зміцнення здоров’я педагога, керівника гуртка  повинно бути одним з пріоритетних у сфері його життєвих і фахових інтересів.

Складність роботи з керівниками як об’єктом психологічного впливу обумовлюється кількома причинами. Передусім, це особливості педагогічної професії, яка є непростою і найбільш напруженою у психологічному плані. Керівники гуртків  є тією професійною групою, яка особливо піддається впливам дезадаптаційних тенденцій.

У напрямку роботи зі збереження і зміцнення професійного здоров’я педагога для психолога є велике поле діяльності. Це просвітницька, діагностична і психокорекційна робота. Аспектами цієї роботи є:

— підвищення грамотності керівників гуртків з питань збереження і зміцнення їх власного професійного здоров’я;

— попередження професійних деформацій (як загальнопедагогічних, так і типологічних), допомога у їх усуненні;

— допомога у формуванні психологічного захисту від стресу, при потребі, у подоланні наслідків стресових ситуацій, усуненні синдрому емоційного згорання;

— профілактика педагогічних криз і допомога в усуненні їх наслідків;

— допомога в усуненні невротичних і психосоматичних розладів особистості педагога, гармонізації його особистості;

— робота зі створення сприятливого психологічного клімату у педагогічному колективі;

— співпраця з адміністрацією закладу  з метою створення безпечного освітнього середовища у Будинку дитячої творчості.

Одним з найбільш актуальних для освіти питань на сьогодні є виявлення, «розпакування» потенціалу особистості вчителя, розкриття його творчих можливостей, пошук механізмів найповнішого використання ресурсів особистості.

Ресурси особистості характеризуються певною діалектичною єдністю кількісних і якісних ознак; це складне соціальне явище, що має свою структуру, просторову і часову орієнтацію. Ресурси вчителя — це наявні засоби, властивості, якості особистості, якими педагог реально володіє. До ресурсів належать також гарний стан здоров’я, наявність психологічної підтримки та медичної допомоги.

Кар’єра педагога – це безперервне навчання в умовах динамічних змін, здатність адаптуватися до  змін – "суттєве вміння у постмодерновому суспільстві". Інтенсифікація життя та соціально-економічні зміни, які відбуваються в Україні сьогодні, висувають до працівників освітніх закладів нові, більш складні вимоги, що, безумовно, впливає на психологічний стан працівників, обумовлює виникнення емоційного напруження, розвиток значної кількості професійних стресів.

Педагоги працюють у доволі неспокійній, емоційно напруженій атмосфері, що вимагає постійної уваги і контролю за взаємодією в системі «вчитель-учень» за таких умов стрес спричиняється безліччю стресогенів, які безперервно накопичуються в різних сферах життєдіяльності. Якщо «педагог реагує адекватним, адаптивним чином, він більш успішно й ефективно діє та підвищує свою функціональну активність і впевненість, у той час, як дезадаптивні реакції ведуть по спіралі вниз, до «професійного вигорання». Коли вимоги (внутрішні та зовнішні) постійно переважають над ресурсами (внутрішніми й зовнішніми), у людини порушується стан рівноваги. Безперервне або прогресуюче порушення рівноваги неминуче призводить до «професійного вигорання».

Ні для кого не секрет, що професія педагога належить до розряду стресогенних і вимагає від нього великих резервів самовладання і саморегуляції ...
Не дивно, що учительство, як професійна група, відрізняється вкрай низькими показниками фізичного і психічного здоров'я. І ці показники знижуються в міру збільшення стажу роботи в закладі.

«... Лише 34% обстежених педагогів знаходяться в зоні психологічного благополуччя. Вони здатні впоратися з негативними впливами життя на психологічному рівні. Близько 40% - мають помірні нервові розлади, їм необхідна спеціальна психологічна допомога. Психофізична втома сприяє розвитку патології душі тіла, психосоматичних захворювань, вона поступово і неухильно переходить в психологічну і тілесну депресію - страшну хворобу нашого століття ».

Працюючи практичним психологом у Будинку дитячої творчості, зрозуміла, що в стані «вигорання» знаходяться багато керівників гуртків.. Як же «розпакувати» потенціал керівника гуртка, розкрити його творчі можливості, звільнити від напруги та негативних емоцій? Адже, накопичуючи напругу та невідреаговані почуття, педагоги самі блокують власні ресурси, не маючи сили на професійний та особистісний саморозвиток та самовдосконалення.

 

3.1. Тренінг «Для мене бути здоровим означає…»

Мета: психопрофілактика психічного здоров'я педагогів, роз­виток самоусвідомлення, саморефлексії, самоаналізу як  необхід­них складових здоров'я вчителя.

1. Привітання (5 хв)

Один з учасників говорить привітанпя або комплімент при­близно у такій формі: «Привіт усім, у кого в цей момент хороший настрій!». Ті, кого стосуються ці слова, разом відповідають: «При­віт!». А якщо був сказаний комплімент, то ті з учасників, які вважають, що це стосується їх, відповідають: «Дякую!». Вправа повторюється кілька разів.

2. Мозковий штурм «Фактори ризику та захисту психічного здоров'я, емоційного комфорту» (10 хв)

Учасники називають фактори, які в значній мірі впливають на психічне здоров'я людини. Потім знову шляхом мозкового штурму вчителі визначають фактори захисту від цих впливів. Ведучий записує вислови на дошці. Нижче подається примірний перелік тверджень.

Фактори ризику:

  • особистісні та психофізичні особливості людини (фізичні вади, шкідливі звички тощо);
  • негативне соціальне оточення та вади суспільства (алкоголь, наркотики, нерозуміння, насильство);
  • хвороба;
  •  негативний досвід розв'язання проблем у минулому (раніше не зміг розв'язати проблеми і тому надалі відчуває невпев­неність у своїх силах, страх);
  • особливості культури сім'ї, суспільства.

Фактори захисту:

  • позитивне соціальне оточення (позитивні стосунки, взаємо­розуміння, допомога);
  • особистісні та психофізіологічні особливості людини;
  • соціальна активність людини (улюблена справа, відчуття осо­бистісної значущості);
  • наявність сім'ї;
  • допомога фахівців (лікарі, психологи).

3. Вправа «Прихований стрес» (7 хв)

     Зазначте приклади, які вас найбільше дратують:

  • Хочете зателефонувати, але на лінії постійно зайнято.
  • Коли хтось без упину дає вам поради.
  • Помічаєте, що хтось стежить за вами.
  •  З кимось розмовляєте, а хтось постійно втручається у вашу розмову.
  •  Хтось перериває хід ваших думок.
  •  Хтось без причини підвищує голос.
  •  Погано почуваєтеся, якщо бачите комбінацію кольорів, які, на вашу думку, невдало поєднані.
  •  Вітаєтеся з кимось і не відчуваєте у відповідь, що людина привітна до вас.
  •  Розмовляєте з людиною, яка все знає «краще» за вас.

Якщо вас дратує більше п'яти ситуацій, це означає, що не­приємності кожного дня впливають на ваш нервовий стан, ви близькі до стресу або агресії.

  1. Інформаційне повідомлення «Схильність педагога до стресу» (10 хв)

Чи тільки екстремальні умови можуть змінювати взаємини між людьми? За даними психологічних досліджень, у деяких людей під час, здавалося б, спокійної роботи стиль спілкування змінюється, як під час стресу. Виникає «професійне вигоряння», головною причиною якого є психологічна, душевна перевтома особистості. Особливо швидко і непомітно психологічна пере­втома настає за надмірного навантажсння людей, що працюють у сфері «людина - людина». Тому «професійне вигорання» все частіше зустрічається серед учителів, тобто професіоналів спілку­вання, які покликані й навчені чемно та душевно обслуговувати інших людей. Професійне вигоряння розглядається як синдром фізичного та емоційного виснаження, який свідчить про втрату професіоналом позитивних почуттів, що передбачає розвиток не­гативної самооцінки, негативного ставлення до роботи та втрату розуміння й співчуття до учнів.

Професія вчителя вважається однією з психологічно напру­жених і виснажливих. І на це є причини: комунікаційне на­вантаження, величезне емоційне напруження, поява певних «професійних деформацій», соціальна незахищеність, часто складний психологічний клімат у колективі, тривале перебу­вання на ногах...

Як наслідок за відсутності додаткової роботи над собою, без створення певних компенсаторних механізмів простежується не­минуче збільшення психосоматичних захворювань, на основі яких розвиваються всі інші. Це призводить до того, що до 40-50 років мало хто з учителів може похвалитися своїм здоров'ям.

 І справді, з'являється бажання «пожаліти цього бідолашного вчителя». Та найгірше, коли таке бажання з'явиться в нього самого. Бо саме незадоволеність собою, своєю діяльністю, її наслідки є головною суб'єктивною причиною психологічного благополуччя.

У кожному віці педпрацівники мають свої особливості. Ти­повий молодий учитель: відповідальний, щирий, його манера спілкуватися партнерська. Але ставить грандіозні цілі, висуває незмінні вимоги, не схильний до компромісів, недостатньо реа­лістично сприймає себе й оточення.

Перша професійно зумовлена хвиля схильності до стресу. Го­ловний страх – «Чи зможу я? ». Невпевненість у собі призводить до підвищеної потреби у схваленні, підтримці. У конфліктних ситуаціях прагнуть придушити її розвиток: будь-якими засобами (бояться виявити професійну неспроможність).

 Через 10-15 років після початку роботи (етап професійної зрілості) поряд з підйомом творчих здібностей відбувається усві­домлення розриву між мрією і дійсністю, тяжіння до штампів (звичного), певна втрата інтересу до нового. Втрата радості від роботи, незадоволення роботою можуть призвести до педагогіч­ної кризи..

Друга хвиля схильності до стресу. Головний страх - « Чи правильний вибір я зробив?».

Третя хвиля схильності до стресу - вчителі 45-50 років.

*** Натисніть на посилання щоб завантажити документ повністю...

завантажити документ