Четвер, 08.12.2016, 03:12
Вітаю Вас Гість | Реєстрація | Вхід

Будинок дитячої творчості

Меню сайту
Форма входу
Календар
«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Пошук
Архів записів
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 107
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Інтерактивні технології - додатки


Застосування інтерактивних технологій на заняттях гуртків позашкільного закладу

ЗАНЯТТЯ ФОЛЬКЛОРНОГО ГУРТКА

Підготувала:
Керівник фольклорного гуртка 
Будинку дитячої творчості м. Нетішин 
Темна В.А.


ТЕМА: ”Культура харчування українців”


МЕТА: - ознайомити учнів з основами української національної кухні, дати поняття про сімейну та обрядову їжу;
- розвивати художнє мислення учнів та естетичні смаки до національного харчування;
- виховувати бажання, зміцнювати своє здоров’я шляхом правильного харчування.

ОБЛАДНАННЯ: матеріали для ігор, таблиці ”Вітаміни”, музичний інструмент, прислів’я та скоромовки, допоміжна література.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
1. Перевірка наявності дітей.
2. Організація дітей до уроку.
ІІ. Мотивація
Легенда ”Хліб і золото”
Вправа ’’Мозковий штурм’’

Вчитель: Що було найціннішим скарбом для людини ? Від чого залежить здоров’я людини? Що шкодить ?
Діти: 
- від дотримання особистої гігієни,
- ранкової гімнастики,
- ігор та прогулянок на свіжому повітрі,
- стану навколишнього середовища,
- правильного повноцінного харчування.

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

1. Розширити уявлення про харчування в давні часи в 
Україні.
2. Навчитись правильно харчуватись.
3. Дотримуватись культури і режиму харчування.

Інтерактивна гра ’’Мікрофон’’
Учням пропонується уявний мікрофон. Діти по черзі висловлюються:
’’Від сьогоднішнього уроку я очікую’’

ІV. Надання необхідної інформації.

Важливою складовою частиною матеріальної культури кожного народу є його їжа.
З давніх давен в Україні сформувалась певна система харчування. Адже людям потрібна різноманітна вітамінізована повноцінна їжа. 
Вона повинна включати в себе легко засвоюючи білки, жири, вуглеводи, багато потрібних для життя речовин, які звуться вітамінами.
У різних продуктах, в приготовлених з них страв цих компонентів неоднакова кількість, тому наше харчування повинне бути різноманітним.
А як же харчувалися в давнину наші предки?
Вашим домашнім завданням було про це довідатись і сьогодні розповісти.

Технологія ’’Робота в парах’’

1 пара -Круп’яні вироби – (КАШІ)
2 пара -Борошняні вироби – (ВАРЕНИКИ, ГАЛУШКИ)
3 пара -Печені страви - (ХЛІБ)
4 пара -Овочеві страви – (БОРЩ)
5 пара - -\-\- (ГАРБУЗ)
6 пара - -\-\- (КАРТОПЛЯ)
7 пара -М’ясні страви
8 пара -Родинні та релігійні свята

Вчитель: Ось таким було харчування українців про яке можна прочитати у багатьох творах українських письменників і поетів, яких ви вивчали чи будите вивчати на уроках української літератури в школі. Серед них Іван Петрович Котляревський , який дуже майстерно описав харчування українців у поемі ”Енеїда”.

(Зачитується уривок з поеми)
Учень: Будучи набожними українці дотримувалися посту і зовсім не вживали скоромного: яєць, м’яса, сала, молочних продуктів. Усю їжу селяни мастили олією. Але і в цей час харчі були різноманітними хоч і менш калорійними. 
Основними стравами на піст були: борщ з грибами чи рибою, вівсяний кисіль, квашена капуста (сира або варена), огірки, варена чи печена картопля, риба.
Майже у кожній страві, яку вживали українці, були вітаміни, з якими ми з вами познайомимося.

(Виходять вітаміни і розповідають про себе)

Вчитель: А яким же був режим харчування у наших предків?
(Розповіді дітей)Додаток № 2.

Інтерактивна вправа ’’Незакінчене речення’’
Вчитель: Харчування українців знайшло певний відбиток в усній народні творчості: ”Сніданок з’їж сам, обідом поділись з товаришем, а вечерю віддай ворогу”.
Діти, а які прислів’я ви знаєте про їжу.
Дітям пропонуються незакінчені прислів’я. Додаток №3. 
(учні згадують прислів’я)

Режим ’’Запитання – відповідь’’

Вчитель: А хто швидко і правильно скаже скоромовки про їжу. Які ви знаєте вірші про їжу.

”Ой болить у мене зуб”
”Сорока – ворона”
”Равлику – равлику”
”Ходить гарбуз по городу” (інсценізація вірша - пісні)
А які ще пісні про їжу ви знаєте?
”А мій милий вареничків хоче”
”Із сиром пироги”
”Ой я молода на базар ходила”
”Гречаники”

V. Закріплення теми.

На сьогоднішньому уроці ми з вами говорили про різноманітні страви українців. 
Які ж страви становили основу харчування українців з найдавніших часів.

Діти : Борщ і каша.

Вчитель: А зараз проведемо гру ”Звари борщ”.

1. Гра ”Звари борщ”
Хто перший вибере зі столу в конверт потрібні продукти на борщ – той перемагає.

Вчитель: Сподобалося вам грати?
Тоді проведемо ще одну гру.
2. Гра ”Хто назве більше страв, які починаються на одну літеру”

VІ. Підсумок заняття.
Вчитель: Діти, про що ми дізналися на уроці ?
Чи виправдалися очікування ?
Учні по черзі продовжують фразу: ’’Відкриттям цього уроку для мене було…’’
А щоб усі ви пам’ятали як харчувалися наші діди та прадіди і навіть вміли приготувати деякі із цих страв, я роздам вам інструкційні картки з рецептами.

ДОДАТОК ДО УРОКУ № 1

Учень:     Найбільш поширеними в Україні стравами були ті що виготовлялися з рослинних складників – це каші. Каші становили частину народної їжі. Вони виготовлялись з проса, гречки, кукурудзи, ячменю, вівса. 

 Кашу часто готували для різноманітних обрядів. Весною, коли починалися вулиці, дівчата закопували горщик з кашею і прибивали його кілком, щоб хлопці до них ходили. Кашу несла дівчина і на перші вечорниці. ”Бабина каша” на родинах  і кутя на поминках об’єднували родичів.

У Придніпров’ї весілля завершувалося ”Биттям каші” – горщик з кашею розбивали, пригощали всіх присутніх.

Вчитель:  Любили кашу і запорізькі козаки. Вони, навіть, одну із скель, яка стояла вже за порогами називали ”Кашеварницею”.

Учень:   Великою популярністю в Україні користувалися борошняні вироби швидкого приготування – це галушки та вареники.

Вареники для українця це завжди свято для душі і шлунка. Вони  і ”хваленики”, і  ”благеники”, і  навіть ”мученики”:

”Вареники – мученики, сиром вам боки набивали, маслом очи заливали, в чавуні кипіли – за нас грішних терпіли”.

Начиняли вареники не тільки сиром а й товченою картоплею, смаженою капустою, м’ясом, квасолею, кашею, грибами, маком, калиною, вишнею …

     Учень:      А ще простою і поживною стравою яку готували досить часто це    українськи галушки.

 ”Щипані”  галушки відщипувалися від  шматка прісного тіста, а ”різані” відрізали.

 Галушки споживали разом з рідиною в якій вони варилися, а також пдсмажували з салом і цибулею.

 З галушками пов’язано чи мало цікавих одиниць. Напівніч від острова хортиці із води вистуває скеля, на якій є рівне заглиблення. І цю вибоїну і  саму скелю в народі називали козацькою мискою. Розповідають що козаки варили в цьому кам’яному казані галушки. А їли їх ложками з довгими держаками – сідали по краях ”миски” і годували цими ложками один – одного.

Учень:   Із печаних страв найбільше цінували хліб. Із  вчиненого тіста готували перепічки, пекли пампушки, книші, пироги. Робили також гречані стовбці, гречаники. Найдавнішим за способом приготування був хліб прісний.

    Хліб у кожній родині найперший годувальник, дарунок Божий , батько, всьому голова і розпорядник. Де хліб і вода, там вже нема голода, коли є хліба край, то і під вербою рай .

     Хлібом – сіллю прийнято зустрічати дорогих гостей, рідних, ним благословляють молоде подружжя на щасливе життя, ним вітають родину з народження дитини, у дім обов’язково йдуть із хлібом, з хлібом уперше входять у нову хату,  щоб життя було щасливим і в достатку.

Вчитель:   Хліб символізував міцну родину, гостинність, добробут, займав почесне місце в українській звичаєвості.

     Які ж хліби випікали на Україні?

     Їх неможливо навіть просто перерахувати. Французький письменник Оноре де Бальзак, перебуваючи в Україні, писав:  ”Україна – це рай земний, де я запримітив уже  77 способів приготування хліба.

Учень: Українській кухні притаманні овочеві страви. Найбільш популярна і улюблена серед них – борщ.

Вчитель:   Так – борщ був і залишається королем української кухні. 

Сьогодні лише в Україні налічується понад 30 рецептів варіння борщу. 

     Чи зможете ви назвати деякі? 

  (Можливі відповіді дітей:  борщ з м’ясом, з куркою, борщ з грибами, з квасолею, борщ без м’яса, борщ з буряком, борщ з квашеною капустою, борщ зелений …)

     

Учень:  Багато споживали й харчових гарбузів, свіжих і солоних огірків, цибулю, часник, перець, хрін, фрукти і ягоди.

     Вчитель:  Так гарбуз був дійсно  особливо ціннім продуктом харчування .

     Чи можна уявити собі сільське обійстя де б не росли величезні, жовтогарячі, як сонце, гарбузи? Звичайно ні.

Каші, або просто печений гарбуз  урізноманітнювали стіл українців (особливо під час посту). Крім того гарбуз був смачною начинкою для пирогів.

Як і колись, зараз гарбуз – популярна городня рослина.

Учень: Особливе місце в харчування займала картопля. З неї готували велику кількість простих і поживних страв: тушкована, печена, смажена, варена, оладки й деруни, клоаки.

Учень: М’ясні страви були рідкістю. Багато споживали лише сало. Страви з птиці готували переважно в неділю, а ковбаси, ковбик, холодець, голубці з м’ясом – лише на свята. Яйця теж були приналежністю святкового столу. А молочні страви вживали частіше.

Вчитель:  Сало є важливим продуктом харчування українців. 

     Мабуть і не без підставні сучасні анекдоти про любов українців до сала.

Сало солили, смажили, коптили, ним і шкварками з нього засмачували овочеві та круп’яні страви від чого вони ставали смачніші і калорійніші.

Учень: Родинні та релігійні свята (весілля, родини, хрестини, святвечір, Великдень) завжди відзначалися багатим столом де крім вище названих страв подавали холодець, м’ясну печеню, рибу, пиріжки, калачі.

      Крім того на весілля пекли коровай , шишки, на Святвечір обов’язково готували кутю, узвар із сухофруктів, на Великдень пекли паски, фарбували яйця.

                                         ДОДАТОК № 2

Учень:  Сиві діди розповідали, що колись люди жили повільніше, розміркованіше, а головне – харчувалися ситніше і частіше: снідали, підобідували, обідали, полуднували, підвечерювали і нарешті вечеряли. Потім стали лише снідати , обідати і вечеряти.

     Усі прийоми їжі були пов’язані з гарячою стравою, для чого дів рази випалювали піч – вранці і вечері. Сніданок  і вечеря мали досить різноманітне меню, а на обід майже завжди готували борщ і кашу. Обід мав і певне символічне навантаження: єднання сім’ї.

Учень:  Обідали завжди разом з однієї миски, кожний член сім’ї мав визначене місце, перше починав їсти старший у родині. Під час обіду заборонялося сваритися і голосно розмовляти, сміятися, стукати ложками. Їжа яка зароблялася важкою працею, вимагала й відповідного ставлення до неї.

                                             ДОДАТОК № 3

- Борщ  - найкраща    ( страва.)

- Хліб – усьому   ( голова)

- Цибуля від  7 недуг ( лічить)

- Борщ, каша та ще кваша  - вся   ( їжа наша)

- Живу добре: сало їм, із салом сплю, салом   ( укриваюся.)

- Був квас, та не було  (вас.)

- Літом без молока, як зимою без    ( кожуха.)

- Коли мед, то й   ( ложкою.)

- Де в хаті борщ і капуста там в хаті не пусто.


продовження